Галицька міська рада від імені територіальної громади міста Галича,
усвідомлюючи відповідальність перед Богом, нинішнім та прийдешнім поколіннями, що підтверджує збереження національних, християнських та духовних традицій громади та турботу про майбутнє міста Галича,
виражаючи волю територіальної громади, що викликана гарантованим державою правом самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення,
втілюючи принципи демократичного устрою держави та місцевого самоврядування, що забезпечують реалізацію конституційного права громадян брати участь в управлінні справами держави і громади,
підтримуючи традиції місцевого самоврядування, що розпочалися в місті Галичі з 1368 року – моменту отримання містом Магдебурзького права,
піклуючись про зміцнення територіальної громади, що зумовлює єдність жителів та збереження матеріальної бази громади міста,
забезпечуючи права і свободи жителів міста та гідних умов для їх проживання, що гарантують життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку людині і визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні, дбаючи про збереження та примноження ідеалів та цінностей національних надбань територіальної громади, що здобувались протягом багатовікової історії міста,
прагнучи розвивати і зміцнювати духовність, культуру та соціальну політику місцевого самоврядування, що надає кожному жителю можливість вільного і всебічного розвитку своєї особистості та національної свідомості, дотримуючись Конституції, Законів України та Європейської хартії місцевого самоврядування,
на 18 сесії третього демократичного скликання, що відбулася в Галицькій міській раді, приймає цей Статут – основний Закон територіальної громади міста Галича, який закріплює в місті Галичі систему місцевого самоврядування, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою, функції і повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, статус органів самоорганізації населення.

РОЗДІЛ   1.

ОСНОВНІ ЗАСАДИ.

Стаття 1.

Територіальна громада міста Галича (далі – територіальна громада) – жителі міста Галича, які об’єднані постійним проживанням і здійснюють в місті місцеве самоврядування (далі – міське самоврядування).

Стаття 2.

Місто Галич є самостійною адміністративно-територіальною одиницею – міським населеним пунктом, в межах якої громада здійснює міське самоврядування і має органи міського самоврядування, свою комунальну власність та свій місцевий бюджет.

Місто Галич згідно адміністративно – територіального устрою входить до Івано-Франківської області.

Стаття 3.

Перша віднайдена писемна згадка про місто Галич датована 898 роком. В 1374 році Галич отримав статус міста на Магдебурзькому праві і відповідну юрисдикцію на самовря­дування.

На час прийняття Статуту в місті проживає 6 тис. 900 мешканців, серед них 4тис. 800 з правом виборчого голосу.

Стаття 4.

День міста відзначається в другу неділю вересня кожного року.

Стаття 5.

Місто Галич має свою символіку -герб.

Стаття 6.

Міське самоврядування здійсню­ється в межах території Галицької міської ради.

Стаття 7.

Міське самоврядування здійсню­ється на принципах: ■ народовладдя;

  • законності;
  • гласності;
  • колегіальності;

– поєднання місцевих і державних інтересів;

  • виборності;
  • правової, організаційної та мате­ріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законами України та цим Статутом;
  • підзвітності та відповідальності перед територіальною громадою їх органів та посадових осіб;
  • державної підтримки та^ гарантії місцевого самоврядування;
  • судового захисту прав місцевого самоврядування, дотримання конституційних прав і свобод людини;

Статті 8.

Пріоритетними напрямками діяль­ності територіальної громади є :

  • дотримання конституційних прав і свобод людини;
  • гарантування безпеки та недо­торканості життя і здоров’я людини, її честі та гідності;
  • збереження історико-культурної спадщини міста та його архітектурної самобутності;
  • забезпечення соціального захисту населення;
  • створення належних комунально-побутових умов проживання насе­лення;
  • задоволення національно-культурних потреб населення;
  • облаштування місць відпочинку та організація дозвілля;

■ відродження історичних пам’яток громади;

  • створення умов для повноцінного духовного розвитку населення;
  • сприяння розвитку духовних традицій громади;
  • підтримання соціально-економічного розвитку економіки міста;
  • підзвітності та відповідальності перед
  • здійснення охорони навколишнього середовища та поліпшення екологічної ситуації в місті;

Стаття 9.

Особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою міста та зробили суттєвий внесок в соціально-економічний та культурний розвиток міста, за рішенням міської ради, може бути присвоєно звання “Почесний громадянин міста”. Під­стави та порядок присвоєння звання “Почесний громадянин міста”, його статус визначаються “Положенням про присвоєння звання Почесного громадянина міста”, яке затверджено рішенням Галицької міської ради.

За вагомий внесок у розбудову і розвиток міста, розпорядженням міського голови, вони можуть бути нагороджені іншими відзнаками. Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, нагороджених цими відзнаками, встановлюються Положенням про відзнаки міста, яке затверджується рішенням міської ради.

Стаття 10.

Органи міського самоврядування можуть об’єднуватися з органами міс­цевого самоврядування інших міст України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Органи міського самоврядування міста на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст інших країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самовря­дування.

Повноваження органів міського самоврядування не можуть бути переданими Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування.

Територіальна громада прагне до збереження самобутності частин міста, що історично склалися (Гора, Заріка, Центр), і сприяє функціону­ванню у межах цих частин органів само-врядування та самоорганізації населення.

Стаття 11.

Органи та посадові особи міського самоврядування зобов’язані діяти на підставі та в межах повноважень, що

передбачені чинним законодавством, а також видавати акти, що не супе­речать закону.

Стаття 12.

Акти органів міського самоврядуван­ня та їх посадових осіб є обов’язкови­ми для виконання всіма розташова­ними на території міста органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, устано­вами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Галича.

Стаття 13

Самовільне присвоєння визначених законом самоврядних та делегованих повноважень органів та посадових осіб міського самоврядування іншими органами та посадовими особами, а також перевищення наданих їм повно­важень, заборонено.

Стаття 14.

Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів міського самоврядування, включаючи рішення про делегування повноважень виконавчої влади, виконуються в межах поданих дер­жавою органам міського самовря­дування фінансових ресурсів. Стаття 15.

Взаємовідносини органів та поса­дових осіб міського самоврядування з органами державної виконавчої влади базуються на засадах співпраці та взаємодопомоги з метою забез­печення здійснення завдань соціаль­но-економічного та культурного роз­витку міста та реалізації в місті цілей, завдань та функції державної вико­навчої влади.

Відносини органів та посадових осіб міського самоврядування з під­приємствами, установами та орга­нізаціями, що перебувають у кому­нальній власності територіальної громади, будуються на засадах під­порядкованості, підзвітності та підконтрольності органам та посадовим особам міського самоврядування.

Відносини органів та посадових осіб міського самоврядування з під­приємствами, установами та орга­нізаціями, що не перебувають у комунальній власності територіальної громади, будуються на засадах поєд­нання договірного та адміністратив­ного методів регулювання та підконт-рольності у межах повноважень, нада­них органам та посадовим особам міського самоврядування законом.

Органи і посадові особи міського самоврядування враховують у своїй діяльності позицію міських осередків політичних партій, громадських орга­нізацій, будують з ними відносини на основі партнерства, взаємної поваги і конструктивного співробітництва.

Стаття 16.

З метою забезпечення правопоряд­ку в місті, територіальна громада у відповідності до закону може створю­вати правоохоронні структури та спри­яти діяльності іншим самоврядним органам охорони правопорядку, які створені та діють згідно з чинним за­конодавством.

Стаття 17.

Для висвітлення життя територіаль­ної громади, офіційного оприлюд­нення актів міського самоврядування, громадського обговорення актуальних проблем життя міста територіальна громада засновує засоби масової інформації.

Стаття 18.

Контроль за діяльністю органів та посадових осіб міського самовря­дування здійснюється лише упов­новаженими на те органами та в по­рядку, передбаченому законом.

Органи та посадові особи міського самоврядування підконтрольні орга­нам виконавчої влади вищого рівня тільки з питань здійснення ними деле­гованих повноважень.

Органи державної влади, їх поса­дові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та по­садових осіб міського самовря­дування та вирішувати питання, що віднесені до їх власних повноважень. Органи та посадові особи міського самоврядування є відповідальними, підконтрольними та підзвітними перед територіальною громадою.

 

РОЗДІЛ II.

ОРГАНІЗАЦІЙНО ПРАВОВА ОСНОВА МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 1. Система міського самоврядування

Стаття 19.

Міське самоврядування — це виз­нане та гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста самостійно або під від­повідальність органів та посадових осіб міського самоврядування вирі­шувати питання міського значення в межах Конституції і законів України.

Стаття 20.

Система міського самоврядування визначається Конституцією України, Законом «Про місцеве самовряду­вання в Україні» та цим Статутом. Система міського самоврядування включає:

— територіальну громаду;

—  міську раду;

—  міського голову;

—  виконавчі органи міської ради;

— органи самоорганізації населення. Розмежування повноважень між

елементами системи міського само­врядування здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

Міський голова, міська рада та її виконавчі органи здійснюють свою діяльність щодо реалізації функцій мі­ського самоврядування за дорученням міської громади, від її імені та в її інтересах.

Виконавчий комітет міської ради здійснює надані йому законодавством окремі повноваження органів вико­навчої влади.

Правовий статус, діяльність та поря­док організації органів самоорганізації населення до набрання чинності Закону України “Про самоорганізацію населення” регулюються розділом V “Перехідні положення” даного Статуту.

 Глава 2 .Територіальна громада.

Стаття 21.

Територіальну громаду складають:

— фізичні особи, що зареєстровані як постійні жителі міста;

— фізичні особи, які прибули з інших місцевостей для навчання або про­ходження військової чи альтерна­тивної служби (студенти, військово­службовці та члени їх сімей тощо) за умови їх проживання в місті.

Стаття 22.

Реєстрація жителів міста здійсню­ється у порядку, визначеному зако­нодавством.

Відомості реєстрації передаються у виконавчий комітет міської ради в порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Стаття 23.

Право на участь у здійсненні місце­вого самоврядування в повному об’ємі мають члени територіальної громади

— громадяни України, які досягли 18-річного віку та не визнані судом недіє­здатними. Вони мають право обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до органів місцевого самоврядування або їх посадовими особами, брати участь у місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та користуються іншими, передбаченими Конституцією

і законами України та цим Статутом, правами на участь у здійсненні міс­цевого самоврядування. Стаття 24.

Право членів територіальної грома­ди брати участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізо­вано в наступних формах:

— місцевий референдум;

— вибори депутатів міської ради, депу­татів районної ради та міського голови (місцеві вибори);

— загальні збори громадян за місцем проживання;

— громадські слухання;

— місцеві ініціативи;

— інші, не заборонені законом, форми.

Стаття 25.

Вищими формами безпосереднього здійснення територіальною громадою міського самоврядування є місцевий референдум і місцеві вибори, які проводяться відповідно до закону. Порядок організації регулюється розділом V “Перехідні положення” даного Статуту.

Глава 3 . Міська Рада

Стаття 26.

Міська рада є представницьким органом міського самоврядування, що представляє територіальну грома­ду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визна­чені Конституцією, законами України та цим Статутом.

Міська рада має право делегувати свої повноваження виконавчому комітету відповідно до чинного законодавства.

Стаття 27.

Міська рада складається з депу­татів, які вибираються членами тери­торіальної громади на основі належ­ного їм загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Порядок призначення, організації і проведення виборів депутатів міської ради визначаються Конституцією і законами України.

Стаття 28.

Загальний склад міської ради вста­новлюється рішенням міської ради, яке приймається перед кожними чер­говими виборами депутатів міської ради.

Крім депутатів, до складу міської ради входить за посадою міський го­лова.

Стаття 29.

Депутат міської ради — особа, яка шляхом вільних виборів наділена своїми виборцями повноваженнями представляти її інтереси та здійсню­вати функції міського самоврядування, віднесені законодавством і цим Стату­том до відання міської ради.

Депутат міської ради окладає при­сягу такого змісту:

“З ласки Божої вступаючи в права депутата Галицької міської ради, зобов’язуюсь усіма своїми діями дбати про благо міста Галича та добробут його жителів, гідно представляти своїх виборців, обстоювати їх права і свободи. Присягаю дотримуватися Кон­ституції України, законів України, Статуту міста Галича, виконувати свої обов’язки тільки в інтересах територіальної громади”. Повноваження депутатів міської ради припиняються одночасно із припи­ненням повноважень міської ради у випадках та у порядку, передбачених законодавством.

Повноваження депутата міської ради за рішенням ради припиняються достроково у разі:

—  складення повноважень за осо­бистою заявою;

—  виїзду на постійне місце про­живання за межі території міста;

—  набрання законної сили обвину­вальним вироком суду щодо нього;

— визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

— припинення його громадянства;

— його смерті.

Стаття З0.

Строк повноважень міської ради — чотири роки. Міська рада є повно­важною за умови обрання не менш як двох третин від встановленого радою і визначеного цим Статутом її складу. Повноваження міської ради почи­наються з моменту офіційного пові­домлення міською виборчою комісією про обрання необхідної кількості депу­татів.

Повноваження міської ради при­пиняються в день офіційного оголо­шення міською територіальною вибор­чою комісією про обрання міської ра­ди нового скликання.

Повноваження міської ради припи­няються достроково за рішенням Верховної Ради України або терито­ріальної громади (місцевий рефе­рендум).

Підстави і порядок дострокового при­пинення повноважень міської ради визначаються законодавством.

Стаття 31.

Основною організаційною формою роботи міської ради є її сесія.

Сесія складається з пленарних засі­дань ради, а також засідань постійних та інших комісій.

Сесія міської ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Порядок підготовки і розгляду на сесіях міської ради питань порядку денного, а також розклад її пленарних засідань визначаються регламентом міської ради.

Сесії міської ради проводяться гласно і носять відкритий характер. На сесії мають право бути присутні жителі міста, представники засобів масової інформації, політичних партій і громадських організацій.

Міська рада має право, у разі необхідності, прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання.

Рішення міської ради приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів депутатів ради, якщо інше не встановлено регламентом або цим Статутом.

Прийняті на сесії рішення міської ради підписуються міським головою.

Рішення міської ради нормативно-правового характеру підлягають офі­ційному оприлюдненню в десяти­денний строк з моменту прийняття і набувають чинності з дня оприлюд­нення, якщо міською радою не вста­новлено більш пізній строк введення цих рішень в дію.

Стаття 32.

Депутати міської ради можуть об’єд­нуватися у депутатські групи, фракції, групи та інші добровільні депутатські об’єднання, які утворюються на пос­тійній чи тимчасовій основі.

Депутати міської ради зобов’язані при виконанні депутатських обов’язків користуватися виключно українською мовою.

Порядок утворення та реєстрації депутатських об’єднань, їх повнова­ження визначаються регламентом міської ради.

Стаття 33.

Посадовою особою міської ради, яка відповідає за організацію її роботи, є секретар ради. Секретар ради обирається міською радою за пропозицією міського голови з числа її депутатів на строк повно­важень ради відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

Секретар ради працює в раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, займатися підприємни­цькою діяльністю.

Стаття 34.

Рада має право розглядати і вирі­шувати питання, які віднесені Консти­туцією та Законами України до її відання.

Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання, що віднесені статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”.

Глава 4. Міський голова.

Стаття 35.

Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади.

Міський голова за посадою очолює виконавчий комітет міської ради та головує на засіданнях міської ради. Міський голова зобов’язаний при виконанні службових обов’язків користуватися виключно українською мовою.

Стаття 36.

Міський голова обирається жите­лями міста, які мають право голосу на місцевих виборах строком на чотири роки шляхом вільних виборів на основі загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голо­суванні.

Міським головою може бути обра­ний громадянин України, який має право голосу.

Порядок обрання міського голови визначається законодавством.

Стаття 37.

Повноваження міського голови починаються з моменту оголошення міською виборчою комісією на пле­нарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи.

Міський голова складає на пле­нарному засіданні міської ради присягу наступного змісту:

«Я, (ім “я та прізвище), з ласки Божої і волею територіальної громади міста Галича обраний міським головою, вступаючи на високу і почесну посаду міського голови, усвідомлюючи свою відповідаль­ність перед галичанами і народом України, під прапором й гербом держави, перед громадою міста, кладучи руку на Біблію, урочисто

ПРИСЯГАЮ

завжди бути відданим інтересам громади міста Галича, дбати про благо міста і добробут його меш­канців, про їх духовний розвиток на терені національних ідеалів, цінностей і традицій.

ПРИСЯГАЮ

стояти на захисті прав і свобод кожного жителя міста, зміцнювати і примножувати добру славу і авторитет  галицької громади.

ПРИСЯГАЮ

суворо дотримуватись Конституції, законів України та Статуту терито­ріальної громади, самовіддано працювати в ім’я гідного буття тепе­рішнього й майбутнього поколінь галичан.

Запевняю урочисто і при­вселюдно, що ніколи, ніде і ні за яких обставин не порушу цієї присяги.

Нехай Господь Бог допоможе мені!

Якщо вибори міського голови відбулися одночасно з виборами депутатів, то присяга складається ним на першому пленарному засіданні новообраної ради перед складанням присяги депутатами ради.

Стаття 38.

Повноваження міського голови можуть бути припинені достроково за підставами і в порядку, передба­ченими законодавством.

У разі дострокового припинення повноважень міського голови прово­дяться позачергові вибори міського голови в порядку, передбаченому законодавством.

При достроковому припиненні повноважень міського голови і до моменту вступу на посаду новооб­раного голови його обов’язки по організації роботи міської ради здій­снює за рішенням ради секретар ради, а по організації роботи виконавчого комітету ради – заступник міського голови з виконавчої роботи.

Стаття 39.

Міський голова, в межах своїх пов­новажень, видає розпорядження.

Стаття 40.

На міського голову поширюються повноваження та гарантії депутатів міської ради, передбачені законом про статус депутатів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 41.

Міський голова має заступника з виконавчої роботи.

Міський голова призначає та звіль­няє керівників комунальних підпри­ємств.

Розподіл обов’язків між заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів здійснюється міським головою та виконавчим комітетом міської ради.

Глава 5. Виконавчі органи міської ради.

Стаття 42.

Виконавчими органами міської ради є виконавчий комітет.

Стаття 43.

Виконавчий комітет міської ради є виконавчим і розпорядчим органом міського самоврядування, який утво­рюється міською радою на строк її повноважень.

Очолює виконавчий комітет міський голова. У разі відсутності міського голови або неможливості виконання ним своїх обов’язків організовує робо­ту виконавчого комітету перший за­ступник міського голови з виконавчої роботи.

Стаття 44.

Кількісний склад виконавчого комі­тету міської ради визначається мі­ською радою, а персональний склад затверджується радою за пропо­зицією міського голови.

Заступник міського голови з вико­навчої роботи та керуючий справами виконавчого комітету виконують свої обов’язки на постійній основі.

Члени виконавчого комітету вико­нують свої обов’язки, як правило, на громадських засадах. За рішенням міської ради окремі члени виконавчого комітету можуть працювати на по­стійній основі.

Стаття 45.

Повноваження виконавчого комітету визначаються чинним законодав­ством та цим Статутом.

Стаття 46.

Виконавчий комітет є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення ним делегованих йому повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольним від­повідним органам виконавчої влади.

Звітує про роботу виконавчого комі­тету міський голова.

Міська рада з власної ініціативи або з ініціативи жителів міста може прий­няти рішення про внесення змін до складу виконавчого комітету та про його розпуск.

Підстави, з яких приймається рішен­ня про розпуск виконавчого комітету, підлягають оприлюдненню в місцевих засобах масової інформації.

Стаття 47.

Планування роботи, підготовка і про­ведення засідань, порядок організації і ведення діловодства, прийому гро­мадян, розгляду листів, заяв і скарг, проведення нарад, семінарів вико­навчого комітету, а також порядок ді­яльності його апарату визначаються Регламентом виконавчого комітету міської ради, який затверджується виконавчим комітетом.

Статте 48.

Виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого ко­мітету приймаються на його засі­даннях більшістю голосів від його за­гального складу і підписуються міським головою.

Стаття 49.

Для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих ор­ганів, міська рада може створювати управління, відділи та інші виконавчі органи.

Повноваження управлінь, відділів та інших виконавчих органів визна­чаються положеннями, що затвер­джуються міською радою.

Розділ III.

РЕСУРСИ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 1. Землі міста.

Стаття 50.

Земельні ресурси територіальної громади міста складають 2433.4 га.

Стаття 51.

Розпорядження землею в даних ме­жах здійснює міська рада при дотри­манні прав власників та інших закон­них користувачів земельними ділян­ками.

Стаття 52.

Рішення про віднесення земель міста до різних категорій: міської забу­дови, сільськогосподарського призна­чення, рекреаційної тощо – прийма­ються міською радою в межах своєї компетенції.

Стаття 53.

Зміна межі здійснюється відповідно до законодавства за згодою міської ради, яка підтримана двома трети­нами голосів депутатів від загального складу ради.

Будь-які зміни межі міста, здійснені відповідно до законодавства, відоб­ражаються в Генеральному плані міста.

Стаття 54.

Місто має право отримувати плату за користування землею, лісами, іншими природними ресурсами від природокористувачів, розмір якої встанов­люється законодавством.

Місто має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, заподіяні на території міста підприєм­ствами, установами і організаціями незалежно від їх форми власності.

Глава 2. Комунальна власність міста.

Стаття 55.

Матеріальною і фінансовою осно­вою міського самоврядування згідно з Конституцією України є рухоме і нерухоме майно, доходи міського бюджету, позабюджетні цільові ( в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальної громади, а також відповідна частка об’єктів спільної власності територіальних громад області, що перебувають в управлінні обласної ради.

Матеріальні та фінансові ресурси, що перебувають у комунальній влас­ності міста, є надбанням терито­ріальної громади і їх недоторканість захищається законом.

Стаття 56.

До комунальної власності терито­ріальної громади міста (далі – кому­нальна власність) включається рухо­ме і нерухоме майно, зареєстроване у визначеному законодавством поряд­ку. Перелік об’єктів комунальної влас­ності територіальної громади визнача­ється рішенням міської ради відповід­но до законодавства та цього Статуту.

До комунальної власності міста належать :

— земля та інші природні ресурси; —комунальні підприємства міста;

—   банки,  страхові  товариства, пенсійні фонди, заклади і установи культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального обслугову­вання, майно, що належать терито­ріальній громаді;

—  частки (паї) у статутному фонді товариства;

— комунальний житловий та нежитловий фонди міста;

—доходи місцевого бюджету міста, позабюджетні, валютні та інші кошти та депозити міста (органів міського самоврядування) в банківських установах, цінні папери, інші передба­чені чинним законодавством фінан­сові ресурси;

— нерухоме майно, що передається до комунальної власності міста за рішенням суду;

—інше рухоме і нерухоме майно, визначене чинним законодавством.

Стаття 57,

Виключно у комунальній власності міста знаходяться об’єкти, що мають важливе загальноміське значення для життєзабезпечення міста, задоволен­ня потреб територіальної громади та для збереження історико-культурних об’єктів міста (резиденція міського голови, міські системи водо- і енерго­постачання, інженерні комунікації, пам’ятники культури і архітектури, музеї, природні ландшафти тощо).

Перелік об’єктів виключної кому­нальної власності міста визначається рішенням міської ради.

Визначені рішенням міської ради об’єкти виключної комунальної влас­ності міста не можуть бути відчужені.

Стаття 58.

Суб’єктом права комунальної влас­ності міста є територіальна громада, яка здійснює це право безпосередньо шляхом міського референдуму та через органи міського самовря­дування.

Міська рада, виконавчий комітет та його відділи й управління здійснюють щодо об’єктів комунальної власності міста всі майнові операції.

Міська рада дає згоду на розпо­рядження такими об’єктами кому­нальної власності міста:

— школи та інші навчальні установи, бібліотеки, установи культури, дитячі садки, дитячі будинки, будинки преста­рілих та інвалідів, лікарні і поліклініки, спортивні споруди загальноміського значення;

— будинки та нежитлові приміщення, що використовуються для потреб міста;

— будинки житлового фонду, якщо це пов’язано з переселенням їх наймачів; Доцільність та порядок відчуження об’єктів комунальної власності визна­чається міською радою.

Стаття 59.

Оперативне управління об’єктами комунальної власності міста здійсню­ють виконавчі органи міської ради, на які покладаються наступні функції:

— підготовка пропозицій на розгляд міськради щодо прийняття об’єктів до комунальної власності міста;

— підготовка і передача на розгляд міської ради-питань про створення, реорганізацію та ліквідацію підпри­ємств і організацій, що перебувають у комунальній власності міста; —надання згоди на здавання в оренду об’єктів комунальної власності міста; —реалізація затвердженої рішенням міської ради програми приватизації комунального майна міста.

Стаття 60.

Загальний контроль за викорис­танням об’єктами комунальної влас­ності міста здійснює міський голова. Міський голова раз на рік інформує міську раду про стан комунальної власності міста, реєстрацію, відчу­ження або придбання об’єктів кому­нальної власності.

Глава 3. Фінанси міста.

Стаття 61.

Фінанси міста складаються із :

— коштів міського бюджету;

—коштів позабюджетних, цільових і валютних фондів;

— фінансово-кредитних ресурсів; —страхових ресурсів;

—  коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у кому­нальній власності міста;

—відповідної частки коштів підпри­ємств, організацій і установ, ство­рених за пайовою участю органів міського самоврядування;

— коштів, отриманих від розміщення міських позик і міських цінних паперів;

— коштів, отриманих від проведення міських лотерей;

—  кошти органів територіального громадського самоврядування міста;

— інших фінансових ресурсів, пере­даних місту.

Стаття 62.

Територіальна громада міста безпо­середньо або через орган місцевого самоврядування може об’єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевого бюджету для виконання спільних проектів або для спільного фінан­сування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій і створювати для цього відповідні орга­ни і служби.

Стаття 63.

Міська рада, або за її рішенням інші органи міського самоврядування можуть, в межах, визначених законо­давством, випускати міські цінні папе­ри і лотереї, видавати юридичним і фізичним особам позики, отримувати кредити в банківських установах, створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів підпри­ємств, установ і організацій, що нале­жать до комунальної власності.

Глава 3.1.  Міський бюджет.

Стаття 64.

Місто має власний бюджет, який розробляється та затверджується міською радою і виконується орга­нами і посадовими особами міського самоврядування самостійно, в межах їх повноважень.

Будь-яке втручання в розробку, за­твердження і виконання міського бю­джету органів державної влади або органів місцрвсо самоврядування інших територіальних громад не допус­кається.

Стаття 65.

В доходи міського бюджету зарахо­вуються:

— місцеві податки і збори;

—  надходження від закріплених законодавством окремих загальнодер­жавних податків або їх частини, відпо­відно до нормативів, затверджених у встановленому законодавством порядку;

—  фінансові ресурси (дотації, суб­сидії, субвенції та інші трансферти), передані місту з Державного бюджету безпосередньо або розподілені через обласний бюджет;

— фінансові ресурси, передані місту з Державного бюджету для здійснення визначених законодавством повнова­жень виконавчої влади;

— надходження від приватизації або інших способів відчуження об’єктів комунальної власності міста;

— надходження від місцевих позик і лотерей;

— надходження від оренди цілісних майнових комплексів, що належать до комунальної власності міста;

— прибуток підприємств, що перебу­вають у комунальній власності міста (або частка прибутку, визначена рі­шенням міської ради);

—  штрафи і відшкодування за еко­логічні збитки;

— неподаткові платежі або їх частини;

—  інші кошти, отримані від госпо­дарської діяльності органів міського самоврядування.

У дохідній частині міського бюджету кошти, необхідні для здійснення само­врядних і наданих законодавством окремих повноважень органів вико­навчої влади, виділяються окремо.

Дохідна частина міського бюджету повинна бути достатньою для вико­нання функцій міського самовря­дування та наданих законодавством окремих повноважень органів вико­навчої влади.

З метою збалансованості міського бюджету міська рада може встанов­лювати граничний розмір його дефі­циту у відповідності до діючого зако­нодавства.

Стаття 66.

Доходи міського бюджету, отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видат­ками, що утворилися внаслідок пере­виконання доходної частини бюджету або економії у видатках, вилученню не підлягають. Рішення про викорис­тання таких коштів приймається мі­ською радою.

Міська рада може приймати рішен­ня щодо вкладання вільних коштів (отриманих способами, передбаченими частиною першою цієї статті) в акції, цінні папери тощо.

Стаття 67.

Міський бюджет може передбачати резервний фонд, який використо­вується міським головою без попе­реднього погодження з міською радою для фінансування непередбачених видатків.

Видатки резервного фонду вклю­чаються до звіту про виконання мі­ського бюджету.

Стаття 68.

Контроль за виконанням бюджету здійснює міська рада.

Контроль за використанням коштів міського бюджету відповідними під­приємствами, організаціями і уста­новами здійснює виконавчий комітет.

Стаття 69.

Бюджет, зміни до нього та звіт про його виконання підлягають оприлюд­ненню через засоби масової інфор­мації.

Глава 3.2. Позабюджетні, цільові і валютні фонди.

Стаття 70.

Міська рада може утворювати поза­бюджетні, цільові і валютні фонди та визначати порядок використання кош­тів цих фондів у відповідності до зако­нодавства.

Порядок формування та викорис­тання коштів позабюджетних, цільових і валютних фондів визначається відпо­відними положеннями, які затверджу­ються рішенням міської ради.

Стаття 71.

До позабюджетних (цільових) фондів можуть за рішенням міської ради включатися:

  • добровільні внески і пожертви фізичних і юридичних осіб;
  • інші платежі, встановлені міською радою та виконавчим комітетом;
  • інші позабюджетні кошти.

Стаття 72.

До валютних фондів можуть за рішенням міської ради включатися:

—  добровільні і благодійні внески і пожертви нерезидентів в іноземній ва­люті та іноземними цінними паперами;

—  відрахування від прибутків в іно­земній валюті підприємств, організацій та установ, що перебувають у кому­нальній власності міста.

Стаття 73.

Кошти позабюджетних і цільових фондів перебувають на окремих банківських рахунках і не можуть бути вилучені. Вони використовуються міським головою у порядку, визна­ченому міською радою.

Кошти валютних фондів використовуються виключно за рішенням міської ради.

РОЗДІЛ IV. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 74.

Статут   територіальної   громади прийнято рішенням Галицької міської ради.

Статут підлягає реєстрації в уста­новленому порядку і набуває чинності з моменту реєстрації.

Статут є постійно діючим актом і не підлягає перезатвердженню но­вообраним складом міської ради.

Стаття 75.

Статут має вищу юридичну силу що­до актів органів і посадових осіб мі­ського самоврядування.

У разі невідповідності окремих по­ложень Статуту Конституції та законам України, Європейській хартії місцевого самоврядування діють норми остан­ніх, як актів більш високої юридичної сили.

Стаття 76.

Тлумачення положень Статуту дає виключно міська рада. Рішення міської ради, в яких дається тлума­чення цього Статуту, є обов’язковими для застосування і виконання.

Стаття 77.

Внесення змін і доповнень до Ста­туту здійснюється міською радою.

Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту вносяться до міської ради групою депутатів ради (підписані не менш як п’ятою частиною від загального складу депутатів), мі­ським головою або групою жителів міста в порядку місцевої ініціативи (підписані не менш як десятою час­тиною жителів міста, які мають право голосу на місцевих виборах).

Зміни і доповнення до Статуту, які передбачають приведення його у відповідність до положень Конституції та законів України, Європейської хартії місцевого самоврядування, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови в тримісячний термін після набуття чинності цими актами (або в строки, визначені цими актами).

Рішення міської ради про внесення змін і доповнень до Статуту прий­маються не менше двох третин голосів депутатів від загального складу міської ради.

РОЗДІЛ V. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Глава 1 . Органи самоорганізації населення.

Стаття 78.

Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що ство­рюються членами територіальної громади, які проживають на відпо­відній території міста Галича і є складовою частиною місцевого само­врядування.

Повноваження та порядок роботи органу самоорганізації населення визначається його Положенням.

Стаття 79.

Рішення про створення органу са­моорганізації населення приймається загальними зборами громадян, які проживають на відповідній території міста.

Стаття 80.

Реєстрацію органу самоорганізації населення проводить виконавчий комітет. Для реєстрації подаються :

  • заява про реєстрацію, підписана обраним керівником органу само­організації.
  • положення про орган самоорганізації населення ( втрьох примірниках, за­вірених нотаріально),
  • рішення загальних зборів громадян, які проживають на відповідній те­риторії міста,
  • дозвіл (рішення) міської ради, де вказується перелік майна та повно­важення, якими наділяється орган самоорганізації населення,

Стаття 81.

Міська рада може дати дозвіл на створення органу самоорганізації на­селення не менше двома третинами голосів депутатів від загального складу.

Стаття 82.

Вибори органів самоорганізації на­селення проводяться на загальних зборах громадян, які проживають на відповідній території міста.

Стаття 83.

Голова органу самоорганізації на­селення обирається на засіданні ор­гану або безпосередньо жителями відповідної території міста.

Стаття 84.

Здійснення повноважень органами самоорганізації населення не повинно завдавати шкоди інтересам терито­ріальної громади.

Органи самоорганізації населення та їх голови не можуть здійснювати повноваження міської ради, міського голови, виконавчого комітету, інших органів і посадових осіб міського само­врядування без їх офіційного дору­чення, вираженого у письмовій формі.

 Глава 2 . Загальні збори за місцем проживання.

Стаття 85

Загальні збори членів територіальної громади за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі в обговоренні і вирішенні питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Стаття 86.

Загальні збори громадян за місцем проживання скликаються по будинках, вулицях або інших внутрішньоміських територіальних утвореннях з метою:

—  обговорення  питань  загально­міського значення;

—створення органів самоорганізації населення;

— прийняття рішення про участь жи­телів міста на громадських засадах в роботах по благоустрою,   сприянні охорони громадського порядку, збе­реженні житлового фонду, пам’яток історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним членам громади;

—  прийняття рішення про запро­вадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування; —прийняття рішення про добровільні внески та пожертви відповідних жите­лів міста на громадські потреби;

—вирішення інших питань місцевого значення, відповідно до чинного зако­нодавства.

Стаття 87.

У роботі загальних зборів громадян мають право брати участь члени тери­торіальної громади, які проживають на відповідній території (будинок, вулиця, житловий комплекс).

У роботі загальних зборів з правом дорадчого голосу можуть брати участь народні депутати України, міський голова, депутати міської, обласної рад, посадові особи органів міського самоврядування, представ­ники органів державної влади, громадських об’єднань та під­приємств.

Стаття 88.

Загальні збори громадян скли­каються міським головою за власною ініціативою або з ініціативи депутатів міської ради, виконавчого комітету чи відповідного органу самоорганізації населення.

Стаття 89.

Загальні збори громадян є пра­вомірними за умови присутності на них більше половини членів тери­торіальної громади, які проживають на відповідній території.

При неможливості члена терито­ріальної громади особисто брати участь у зборах, він може письмово передати свої повноваження іншому члену територіальної громади.

На загальних зборах громадян го­ловує міський голова або керівник відповідного органу самоорганізації населення чи особа, визначена міським головою.

Порядок денний загальних зборів та їх регламент затверджується зага­льними зборами.

Стаття 90.

Під час проведення загальних зборів

громадян складається протокол, який підписується головою і секретарем загальних зборів громадян.

До протоколу загальних зборів громадян додається список їх учас­ників із зазначенням місця їх про­живання.

Стаття 91.

Рішення загальних зборів громадян приймається більшістю голосів від кількості членів територіальної гро­мади, які проживають на відповідній території, та підписується головою і секретарем загальних зборів гро­мадян.

Стаття 92.

Рішення загальних зборів громадян є обов’язковими для виконання орга­нами самоорганізації населення і вра­ховуються органами міського само­врядування.

Рішення зборів, прийняті з питань, віднесених до компетенції органів державної влади або органів міського самоврядування, мають рекоменда­ційний характер.

Глава 3 . Місцеві ініціативи.

Стаття 93.

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд мі­ською радою (в порядку місцевої ініці­ативи) будь-якого питання, віднесе­ного Конституцією і законами України до відання міського самоврядування.

Місцева ініціатива передбачає внесення до міської ради проекту нормативно-правового акту з питань, віднесених до її відання.

Стаття 94.

Суб’єктами права місцевої ініці­ативи може бути ініціативна група членів територіальної громади ( чи­сельністю не менше 50 чоловік).

Проекти нормативно-правових актів, внесених в порядку місцевої ініціативи, які підтримані підписами не менш як десяти відсотків членів територі­альної громади, підлягають оприлюд­ненню і першочерговому розгляду на сесії міської ради.

Стаття 95.

Розгляд питання, внесеного в по­рядку місцевої ініціативи, здійсню­ється на відкритому пленарному засіданні міської ради з участю членів ініціативної групи.

Стаття 96.

Рішення, прийняті міською радою з питань, внесених в порядку місцевої ініціативи, підлягають обов’язковому оприлюдненню.

Глава 4 . Громадські слухання.

Стаття 97.

Жителі міста мають право про водити громадські слухання – зустрі­чатися з депутатами міської ради та посадовими особами органів міського самоврядування, під час яких заслу­ховується інформація про виконання ними службових обов’язків або окремих доручень чи про вирішення окремих питань, які зачіпають інте­реси територіальної громади, жителів міста, порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання міського самоврядування.

Громадські слухання здійснюють контроль за роботою депутатів міської ради та посадових осіб органів міського самоврядування.

Стаття 98.

Громадські слухання можуть про­водитися з ініціативи міського голови, міської ради або її постійної комісії, органів самоорганізації населення та з ініціативи жителів міста.

Громадські слухання з ініціативи жителів міста можуть проводитися за наявності колективного звернення з відповідною вимогою, яке підписане не менш як 100 членами тери­торіальної громади.

Громадські слухання скликаються міським головою.

Стаття 99.

На громадські слухання запро­шуються посадові особи органів міського самоврядування, депутати міської ради, керівники органів самоорганізації населення, пред­ставники міських осередків політичних партій та громадським організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питанням, що обговорюється.
Стаття 100.

Проведення громадських слухань організовує секретар міської ради або голова постійної комісії, до відання якої входять питання, що винесені на громадські слухання.

Стаття 101.

Про час і місце проведення та пи­тання, які виносяться на громадські слухання, жителі міста сповіщаються через засоби масової інформації не пізніше як за 7 днів до їх проведення.

Стаття 102.

На громадських слуханнях ведеться протокол, в якому зазначаються дата, місце проведення, загальна кількість присутніх, питання, що обговорю­ються, зміст виступів та внесені пропозиції.

До протоколу може додаватися інформація або звіт особи, яка запро­шена на слухання.

Протокол громадського слухання підписується особою, яка здійснює його, проводить, та особою, яка веде протокол, і передається міському голові,