Затверджено рішенням позачергової сесії

Галицької міської ради сьомого скликання

від 25.01.2016 року № 04

із змінами внесеними рішенням першого

                                                                       засідання другої сесії Галицької міської

                                                                       ради сьомого скликання від 25.02.2016року № 32

із змінами внесеними рішенням другого

                                                                       засідання другої сесії Галицької міської

                                                                       ради сьомого скликання від 31.03.2016року № 34

із змінами внесеними рішенням першого

                                                                       засідання третьої сесії Галицької міської

                                                                       ради сьомого скликання від 06.07.2016року № 76

із змінами внесеними рішенням першого

                                                                       засідання п’ятої  сесії Галицької міської

                                                                       ради сьомого скликання від 16.02.2017року № 23

 

 

Положення

про місцеві податки та збори

 

До місцевих податків належать:

І. Податок на майно, який складається з:

  • податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  • транспортного податку;
  • плати за землю.

ІІ. Єдиний податок

До місцевих зборів належать:

ІІІ. Збір за місця для паркування транспортних засобів;

  1. Туристичний збір.

Міська ради в межах повноважень, визначених Податковим Кодексом, вирішує питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно доБюджетного кодексу України.

 

І. Податок на майно

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

  1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

  1. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.2. Не є об’єктом оподаткування:

  • а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
  • б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
  • в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
  • г) гуртожитки;
  • ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;
  • д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
  • е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
  • є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
  • ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
  • з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
  • и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
  • і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
  1. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

  1. Пільги із сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

4.2. Галицька міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями):

  • Звільнити від сплати податку з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості що перебувають у власності комунальних підприємств, утворених органами місцевого самоврядування;
  • Звільнити від сплати податку з об’єктів житлової нерухомості фізичних осіб рівень доходів яких не перевищує 12 мінімальних заробітних плат за попередній звітній період на кожного зареєстрованого проживаючого в даній житловій нерухомості.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

  • об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
  • об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
  1. Ставка податку

5.1. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в залежності від типів таких об’єктів нерухомості у розмірі:

5.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду:

  • житловий будинок, прибудова до житлового будинку, котедж – ставка податку 0,4% мінімальної заробітної плати;
  • квартира – ставка податку 0,5% мінімальної заробітної плати;

5.1.2. Садовий будинок, дачний будинок – ставка податку 0,5% мінімальної заробітної плати;

5.1.3. Будівлі готельні – ставка податку 0,5% мінімальної заробітної плати;

5.1.4. Будівлі офісні – ставка податку 1% мінімальної заробітної плати;

5.1.5. Будівлі торговельні – ставка податку 1% мінімальної заробітної плати, будівлі торгівельні(торгові комплекси) площею понад 1000 метрів квадратних – ставка податку 0,5% мінімальної заробітної плати;

5.1.6. Склади – ставка податку 0,3% мінімальної заробітної плати;

5.1.7. Гаражі, господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі – ставка податку 0,03% мінімальної заробітної плати.

5.2 За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Транспортний податок

  1. Платники податку

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до Податкового кодексу України є об’єктами оподаткування.

  1. Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

  1. База оподаткування

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

  1. Ставка податку

Встановити ставку податку у розмірі 25 000 гривень з розрахунку на календарний рік за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування .

Плата за землю

  1. Платники податку

1.Платниками податку за землю є:

1.1.  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.2. землекористувачі.

  1. Об’єкт оподаткування

2.Об’єктами оподаткування є:

2.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

2.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності

  1. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом України.

  1. Пільги із сплати податку

Від сплати податку звільняються:

  • інваліди першої і другої групи;
  • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ;
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • Заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, крім земельних ділянок, на яких розташовані адміністративні будівлі відповідних організацій;
  • Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, заклади, установи та організації, органи прокуратури, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
  • Благодійні та громадські організації, в тому числі фізкультурно-спортивної спрямованості, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;
  • Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
  • Новостворені фермерські господарства протягом трьох років.

5.Ставки податку

5.1.Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено:

5.1.1. Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у власності та/або користуванні громадян :

  • зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними товариствами, індивідуальними гаражами, встановлюється у розмірі 0,1% від їх нормативної грошової оцінки;
  • зайняті дачно-будівельними та садівницькими товариствами, садовими і дачними будинками, встановлюється у розмірі 0,3% від їх нормативної грошової оцінки;
  • сільськогосподарських угідь, в тому числі паї, встановлюється у розмірі 0,5% від їх нормативної грошової оцінки.

5.1.2. Ставка податку за земельні ділянки які перебувають у власності громадян, фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб :

  • комерційного використання встановлюється у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки;
  • надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, промисловості, зайняті виробничими, культурно-побутовими будівлями і спорудами встановлюється у розмірі 1%  від їх нормативної грошової оцінки.

5.1.3. Ставка податку за земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання державної та комунальної форм власності встановлюється у розмірі 1%  від їх нормативної грошової оцінки.

5.2. Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності):

5.2.1. Ставка податку на земельні ділянки, надані для розміщення об’єктів енергетики, встановлення антенно-фідерних пристроїв та базових станцій мобільного зв’язку, підприємств, що надають послуги мобільного зв’язку та  Інтернету, встановлюється у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки;

5.2.2. Ставка податку на земельні ділянки, надані для підприємств промисловості встановлюється у розмірі 1 % від грошової оцінки земельної ділянки ;

5.2.3. Ставка податку на земельні ділянки, призначені для іншого використання встановлюється у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

5.2.4. Ставка податку на земельні ділянки, надані для розміщення об’єктів комерційного використання встановлюється у розмірі 1% від грошової оцінки земельної ділянки.

5.3. Ставки земельного податку за земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено:

5.3.1. Ставка податку за земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту встановлюється у розмірі 5 %  від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі.

5.4. Ставка земельного податку за земельні ділянки, які зайняті житловим фондом (багатоквартирні житлові будинки) встановлюється у розмірі 0,1 % від нормативної грошової оцінки.

 

ІІ. Єдиний податок

Платники податку

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленими Податковим Кодексом України, та реєструється платником єдиного податку в порядку встановленими Податковим Кодексом України.

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2) друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

4) четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Ставки єдиного податку

  1. Ставки єдиного податку для платників першої – другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
  2. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються міською радою для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, з розрахунку на календарний місяць:
  • для першої групи платників єдиного податку – 10 % розміру мінімальної заробітної плати;
  • для другої групи платників єдиного податку – 20 % розміру мінімальної заробітної плати.
  1. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
  • 3 % доходу – у разі сплати податку на додану вартість;
  • 5 % доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
  1. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) – 0,81%;
  • для багаторічних насаджень – 0,49%;
  • для земель водного фонду – 2,43%;
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – 5.4%.

Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 %) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим Кодексом.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

 

 ІІІ. Збір за місця для паркування транспортних засобів

1.Платники збору

1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

2.Ставка збору

2.1.Встановити ставку збору за місця для паркування транспортних засобів за годину провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,04 % мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

3.Об’єкт  справляння збору

3.1. Об’єктом справляння збору є: земельна ділянка, яка згідно з рішенням  міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

4.База справляння збору

4.1. Базою справляння збору є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

 

 ІV. Туристичний збір

  1. Платники збору

1.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

1.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

2.Ставка збору

2.1. Встановити ставку у розмірі 0,5 % до бази справляння збору.

3.База справляння збору

3.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях визначених підпунктом 268.5.1 Податкового кодексу України, з вирахуванням податку на додану вартість.

3.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

  1. Податкові агенти

4.1. Згідно з рішенням міської ради  справляння збору здійснюється:

  • адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
  • квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
  • юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

 

Секретар Галицької міської ради                              О. Скриник